 До ухвалення цього закону причетний засновник однієї з найбільших компаній у світі Білл Гейтс, тому що дуже хотів мати культовий Porsche 959, який ніяк не виходило отримати через американське законодавство. Закони США щодо всіх видів імпорту є дуже суворими, і не так багато людей можуть дозволити собі витратити величезну кількість грошей і часу, щоб спробувати їх змінити. Це історія про те, як один захоплений автомобіліст, шанувальник Porsche і за сумісництвом відома особа витратив 13 років, щоб допомогти іншим таким самим пристрасним шанувальникам автомобілів змінити закони США на краще. Чому саме Porsche 959 У 1981 році компанія Porsche намагалася заново винайти себе і свою найвідомішу модель – 911. Головний інженер Хельмут Ботт звернувся до Петера Шутца, керуючого директора Porsche, з ідеями про те, як удосконалити платформу 911 для сучасних днів. Ботт запропонував кілька радикальних змін, включаючи сучасну систему AWD, яка відкрила нові можливості для задньомоторної платформи. Розуміючи, що перегони допомагають прискорити розвиток, він отримав зелене світло від Шутца на участь моделі у ралійних перегонах групи B. Це й допомогло вивести модель на центральну арену. Участь групи B означало, що Porsche необхідно було омологувати не менше 200 примірників для використання на дорогах. Прототип Gruppe B дебютував через кілька років. Це був інноваційний та сміливий автомобіль, оснащений силовою установкою, аналогічною гоночним автомобілям Porsche 956 та 962, з подвійним турбонаддувом та вищезгаданою системою AWD. На жаль, встановлення всіх цих передових компонентів в автомобіль виявилося дорогим і набагато складнішим, ніж передбачалося спочатку. Пройшло ще два з половиною роки, перш ніж автомобіль був готовий, але на той час група B вже пішла у минуле. У зв’язку з цим у ході виробництва акцент змістився зі створення омологованого ралійного автомобіля на створення гало-суперкара, і кінцевий продукт вийшов на диво.  У його задній частині розташовувався послідовний 2,85-літровий твін-турбо – “плоский” двигун з інноваційною системою водяного охолодження головок циліндрів та повітряного охолодження решти двигуна. Результатом стали 444 кінські сили, що передаються через шестиступінчасту механічну коробку передач. Розгін до “сотні” становив лише 3,7 секунди, а максимальна швидкість — 315 км/год. Це були шокуючі показники для кінця 80-х, а єдиним реальним конкурентом був Ferrari F40. Автомобіль відрізнявся дикими аеродинамічними обвісами та регульованою підвіскою. Всього було створено 292 серійні екземпляри. Це був гало-автомобіль, і ціна на нього відповідала – вона стартувала з позначки 250 тис. доларів, що за нинішніми грошима вже близько 692 тис. доларів. Це неймовірна ціна навіть сьогодні, і в ній криється початкова загадка, яка зрештою призвела до створення закону Show or Display. Але важливішим за ціну був той факт, що Porsche не підготувала автомобіль для експорту. Чому Porsche 959 не можна було купити у США Автовиробник відмовився відправити Міністерству транспорту США (DoT) чотири екземпляри для краш-тестів, тому що Porsche вже втратила купу грошей на кожному проданому автомобілі. По суті це означало, що автомобіль не може пройти сертифікацію в Америці. За американськими законами, автомобіль зміг би з’явитися в США лише через 25 років як історична цінність. Тобто до 2012 року Porsche 959 шлях до Америки був закритий. Однак гонщик Брюс Канепа вважав інакше. На його думку, автомобіль не продавався у США через високу вартість імпортної програми. Порівняно з усіма витратами на виробництво, ціна у 250 тис. доларів для Porsche була надто низькою. А витрата 200 тис. доларів на кожному проданому автомобілі через особливості законодавства США була неприйнятною для Porsche. DoT не перевіряє кожен автомобіль, який продається в США щороку: він просто не має часу або робочої сили. Крім того, DoT не відповідає за те, щоб автомобілі, які продаються в США, відповідали стандартам безпеки, оскільки це обов’язок виробника. Насправді ж повноцінно перевіряється близько 80% автомобілів, оскільки вони є більшою частиною автопарку США, а останні 20% тестуються лише на справність усіх систем. Уряд США навіть не планував повноцінну перевірку гало-суперкара від Porsche, оскільки навіть не підозрював, з чим їм доведеться зіткнутися. Американський автогонщик Ел Холберт замовив партію з 30 машин як “гоночні автомобілі”. Коли Porsche 959 прибули до США, інспектори на митниці побачили, що це не обдерті, легкі трекові автомобілі, а розкішні дорожні моделі, обтягнуті шкірою. Саме цей обман призвів до того, що 959-й був визнаний таким, що не відповідає вимогам. І річ зовсім не в краш-тестах для сертифікації, від яких відмовився Porsche. Що змінив Білл Гейтс На початку 90-х у співзасновників Microsoft Білла Гейтса та Пола Аллена митники США конфіскували їхні 959-і у штаті Каліфорнія. І Гейтс вирішив дати відсіч. Гейтс придбав свій автомобіль у гонщика Канепа, який привіз партію машин до США. Спершу планувалося зареєструвати гонщика як офіційного продавця. Але цей план провалився. Тоді Гейтс знайшов адвоката Уоррена Діна і вирішив питання юридичним підходом. Вони звернулися до всіх органів, які відповідають за безпеку на американських дорогах, і великих виробників, щоб уточнити всі нюанси і сформулювати законодавчий акт, який би влаштував усі сторони.  Автомобілі повинні відповідати стандартам EPA і проїжджати не більше 4 тис. км на рік. Закон був офіційно підписаний президентом Клінтоном у 1998 році. Потім, через два роки, Міністерство транспорту опублікувало закон, який поставив крапку в цій справі. Залишалося лише переробити автомобілі, щоб вони відповідали американським стандартам викидів 1988 року. І тут гонщик Канепа зробив ще один крок. Він знав, що модифікації, пов’язані із вихлопами, вплинуть на потужність, тому вирішив переробити автомобілі під сучасні вимоги. Автомобіль мав 450 к.с. наприкінці 80-х років. Але на дворі стояв 2000 рік, і ця потужність уже не здавалася якоюсь дикою. Гонщик модернізував автомобіль, оновив турбіни, ECU, каталітичні нейтралізатори, повітряні насоси, акумулятор, переробив впуск та багато іншого. У результаті машини вже видавали 575 к.с. Згодом йому вдалося переробити кілька десятків автомобілів, додавши до вартості ще 85 тисяч доларів. Так групі шанувальників 959 моделі вдалося змінити автомобільну індустрію. Інші автомобілі також користуються цим законом Історично чи технологічно значущі автомобілі тепер можуть ввозитися до США, закон Show or Display відкрив двері для деяких дуже цікавих моделей. McLaren F1 ніколи не мав права продаватися в Америці через центральне розташування сидінь. З тієї ж причини під заборону потрапляли McLaren Speedtail і Gordon Murray Automotive T.50. Але тепер всі три автомобілі можуть ввозитися до країни відповідно до закону Show or Display. Читайте також: Волонтери привезли в Україну дві пожежні машини Scania (ФОТО) Серед інших прикладів – швидкісні автомобілі без лобового скла, наприклад, Ferrari Monza SP1 та SP2, Aston Martin V12 Speedster, Bugatti Divo, De Tomaso P72, Jaguar XJ220 та Lotus Evija. Всі ці особливі автомобілі були б заборонені в США, якби не юридична та фінансова міць Білла Гейтса, а також технічна майстерність та пристрасть Брюса Канепи. |
12-16-2023, 02:32
Джерело: avtosota.com
Переглядів: 244
Читайте також:
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.