 За її словами, у реальних умовах пальне може загуснути навіть за температур, які формально вважаються безпечними, тому водіям варто закладати додатковий запас морозостійкості. Раніше зимове дизпаливо готували на нафтопереробних заводах шляхом відсікання парафінових фракцій та додавання частини керосину. Нині ж більшість морозостійкості забезпечується спеціальними присадками. Присадки не дозволяють парафінам злипатися, однак їх ефективність обмежена. Кравчук пояснила, що при критично низьких температурах парафіни починають з’єднуватися, через що пальне мутніє і може забивати фільтри. Лабораторні тести цього не показують, адже в реальності автомобіль може довго стояти на морозі, і парафіни осідають на дні бака. Іноді виникають парадоксальні ситуації. Пальне з граничною температурою фільтрованості -20°C може мутніти вже при +1°C через високий вміст парафінів. За формальними показниками воно відповідає нормам, але для водія це може бути ризиковано. Експертка радить закладати запас морозостійкості щонайменше 5–10°C від прогнозованої температури. Так, при прогнозі -10°C варто обирати дизель з паспортним показником близько -20°C, а за морозів -20°C слід віддавати перевагу арктичним сортам. Ще один ризик для водіїв – вода у баку. Волога знижує ефективність присадок, і змішування різних партій пального може непередбачувано впливати на морозостійкість. Читайте також: Де не можна паркуватися в Україні Кравчук радить уникати ситуацій, коли бак залишається порожнім, щоб запобігти проблемам з фільтрацією пального. |
Читайте також:
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.